Українофобія як терор проти нації

Українофобія як терор проти нації

Прапор України

За останні роки, коли українська нація після багатьох років промивання мізків, починає відчувати себе як єдина етнічно духовна спільнота, в українському суспільстві почалася зростати нав’язана ліво-ліберальними мафіозними політичними проектами українофобія.

Під час передвиборчої компанії кандидата на пост Президента України Олега Тягнибока мені довелося побувати в декількох містах України, де відбувалися зустрічі з виборцями. Зустрічі Олега Тягнибока на Півдні та Сході України відбулись дуже позитивно, окрім Севастополя та Миколаєва. Тут за повної підтримки місцевої влади українофоби, депутати місцевих рад та їх прибічники, тримаючи в руках червоні шматини з серпом і молотом, а в Криму - навіть і з прапорами Путінської партії "Единая Россия", розпочинали бійки та чинили провокації проти прихильників Олега Тягнибока та ВО "Свобода". Після побаченого можна чітко сказати – олігархічні клани збентежені та розгублені, тому що в Україні зростає політична сила, яка несе народу справжню, націоналістичну, чисту від брехні ідеологію.

Напередодні Нового року представники "Свободи" провели в Севастополі марш проти нелегальної міграції. І того ж вечора всі російські телеканали розповсюдили інформацію, що нібито в Севастополі мешканці міста побили українських націоналістів. А що ж було насправді?

На половині шляху "свободівців", біля пам'ятника комсомольцям, шлях колоні перегородили представники антиукраїнських лівих партій і рухів: КПУ, ПСПУ, СДПУ (о), комсомольців, "Російського блоку", антифашистів, червоних козаків (серед яких була й особа негроїдної раси) загальним числом до 300 осіб. Брехливим є твердження ЗМІ, що це були виключно жителі Севастополя, адже серед опонентів можна було побачити велику кількість депутатів та активістів зі Сімферополя та Бахчисарая. Були серед цих людей і антифашисти з Росії. У натовпі українофобів також можна було спостерігати велику кількість азіатів і відвертих виродків. Над головами вони тримали велику кількість червоних прапорів, портрети Петра Симоненка, російські триколори, а також - прапори дому Романових (т.зв. імперські прапори). У бік націоналістів зі "Свободи" летіло каміння, шматки арматури, димові шашки та яйця. Вони вигукували: "Хай краще тут будуть нелегальні мігранти, ніж націоналісти!", а також різноманітні антиукраїнські гасла з використанням нецензурної лайки. З їхньої звукової апаратури лунала радянська маршова музика, а натовп співав пісні часів СРСР. У відповідь націоналісти скандували гасла „Зупинимо міграцію, врятуємо націю", „Іммігрант - це окупант!", „Слава Україні – Героям Слава!", „Нелегали, геть додому!", „Україна понад усе!" та інші націоналістичні гасла.

Провівши акцію всупереч маразматикам-українофобам, націоналісти спокійно роз’їхалися по домах.

6 січня 2010 кандидат в Президенти України Олег Тягнибок, не зважаючи на залякування з боку місцевих прокремлівських провокаторів, провів зустріч з мешканцями Севастополя. Севастополь сьогоднішній склав досить позитивне враження. Місто, яке ще зовсім нещодавно (у травні 2008-го) коли українські націоналісти пікетували штаб ЧФ РФ, було завішане російськими триколорами, змінилося. Сьогодні тут можна побачити і багато державних прапорів України таких великих розмірів, яких ніколи не висіло навіть на херсонських державних установах. Бачили і багато маленьких українських прапорців у машинах кримчан.Дуже багато вулиць Севастополя носять імена діячів з українськими прізвищами. Майже всі вони місцеві, севастопольські діячі! Так що не треба розповідати, що Севастополь - російське місто, все це ворожа кремлівська пропаганда, що масово ллється з екранів російських телеканалів! Саме російські прокремлівські кишенькові телеканали, малюючи із українських патріотів кровожерних фашистів, займаються прямим розпалюванням ворожнечі між українським та російським народами.

До приміщення міського ділового і культурного центру, в якому планувалась проводитись зустріч, зі всього Криму (як стало відомо від місцевих жителів), було звезено близько 700 українофобів. Не так вже і багато для "Руського Крима"! Скандувалися різноманітні антиукраїнські лозунги. В натовпі українофобів можна було побачити людей з прапорами російської путінської партії "Єдіная Россія". Дуже прикро, що наша славетна СБУ допускає такі шалені прояви сепаратизму на теренах України. Навіть уявити собі неможливо, що в Росії хтось вийде на антипутінську акцію з партійним прапором "ВО Свобода" або будь-яким іншим українським прапором.

Хочеться окремо відзначити професіональну роботу севастопольської міліції, яка досить оперативно реагувала на провокаційні "вибрики" лівих українофобів. Та попри все, один з кремлівських холуїв, проявивши свої "високі" інтелектуальні здібності, що знаходяться десь на рівні розвитку між шаріковим та швондером, розбив скло одного з автобусів, на якому люди приїхали на зустріч з Олегом Тягнибоком.

Сама ж зустріч з Олегом Ярославовичем була, як завжди, дуже цікава і тепла. Всі, хто прийшов, були задоволені та залишили в своїх душах теплі спогади про лідера українських націоналістів. Саме того бояться українофоби, соціалісти, комуністи, ліберали та демократи на Сході та Півдні України. Вони бояться, що їх електорат дізнається правду про те, чим насправді є український націоналізм. Український націоналізм – то любов до свого, любов до своєї землі, любов до своєї матері!

Ще одна зустріч з виборцями у Олега Тягнибока відбулася в Миколаєві 14січня. Майже останньої хвилини лідеру "Свободи" було відмовлено в оренді приміщення. Усе інше відбувалось як і в Криму, за тим же сценарієм. Та попри все, приміщення, де проводилась зустріч, було переповнене. Виходячи з вище написаного, можна констатувати, що міф про суто західноукраїнський націоналізм помер. І це відчутно з того, як реагують антиукраїнські політичні сили. Якщо би націоналізм і далі був міфом, то навряд чи затрачувалося би стільки сил зі сторони інтернаціоналістів та пацифістів, щоби не дати мешканцям Півдня та Криму побачити та почути Олега Тягнибока, лідера усіх українських націоналістів, лідера тих, кого з кожним днем стає все більше на теренах великої України.

Українофобія, та розпалювання ворожнечі між українцями через підконтрольні українофобам ЗМІ - це фактично єдина зброя, яка залишилася у ворогів всього українського, у тих, хто кожної ночі уві сні бачить розкол та федералізацію України на дрібні регіональні шматки. Сильна Україна не потрібна нікому, ні Кремлю, ні Пентагону, ні Брюсселю. Сильна, заможна Україна потрібна лише українському народу. А збудувати таку Україну може лише УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ!